пʼятницю, 27 листопада 2015 р.

Збудуємо пам"яті негаснучий собор.

Минуле століття пронеслося над Україною трьома голодоморами: 1921-1922,1932-1933,1947років.
День пам"яті  жертв голодоморів  щорічно відзначається в Україні в четверту суботу листопада місяця. Цього року він припадає на 28 листопада.
З цієї нагоди, біля районного будинку культури проведено  годину- реквієм  "Збудуємо пам"яті негаснучий собор".

 Ведучі заходу:  працівники бібліотеки  Н.Метельська та Л.Пашківська  розповіли про ті страшні події  та  привели   сумну статистику жертв голодомору. Поетичні рядки  "Ти кажеш не було голодомору?"прозвучали у виконанні Т.Іщенко.
До слова був запрошений голова районної державної адміністрації   Віктор Байда, який закликав пам"ятати  ту страшну трагедію, якої не зазнав жоден народ.  Берегти пам"ять про загиблих, та 28 листопада о 16 годині запалити свічки пам"яті   за невинно загиблі душі.
Хвилиною мовчання, під скорботний дзвін, вшанували пам"ять  про всіх невинно закатованих, про тих, хто не  дожив, тих, хто не долюбив, про живих і ненароджених .
Нехай у мільйони маленьких вогників згорить страшний спадок голодомору. Нехай у  цьому полум"ї  згинуть не щирі  частинки душі кожного з нас. І буде шлях у майбутнє прямим і світлим.
 Для широкої аудиторії, в  читальному залі районної бібліотеки організований   книжковий перегляд   "Білий ангел скорботи".

пʼятницю, 20 листопада 2015 р.

Володимир Дзюбенко. Повернення.

                 

   13 листопада в малому залі  районної ради відбувся вечір пам"яті нашого видатного земляка, лауреата премії І.Огієнка, члена Національної спілки художників України, першого голови гурту художників - земляків "Пулинське земляцтво" та керівника  народної картинної галереї "Пулинські барви", почесного громадянина Червоноармійського району, автора герба та прапора селища Червоноармійськ та району - Володимира Степановича Дзюбенка.



    Того ж дня на місцевому кладовищі було відкрито і  осв"ячено пам"ятник на могилі художника, встановлений силами і коштами людей  доброї волі та родини.
    Щирий і скромний, небайдужий, неординарний і неповторний у своєму мистецькому стилі та манері, талановитий організатор, філософ, до глибини душі та серця закоханий у рідний край, привітний та усміхнений - таким у пам"яті багатьох залишився Володимир Дзюбенко.
   



Організатори виставки робіт В.Дзюбенка (громадське об"єднання художників - земляків "Пулинське земляцтво" та Червоноармійський районний художній музей "Пулинські барви"), друзі, колеги,знайомі ділилися своїми спогадами про В.С.Дзюбенка.  Про те, як з його ініціативи відбулося об"єднання  земляків у "Пулинське земляцтво",відкриття художнього музею та художнього відділення школи мистецтв. Що не нажив митець великих  статків, не залишив по собі маєтків, проте він побудував храм духовності  і всю свою енергію віддавав служінню  землякам та рідній землі. Повернувшись у 2003 році з мегаполіса в рідне селище і оселившись у батьківській хаті, Володимир Степанович розправив крила своєї душі і з новою силою та натхненням розпочав діяти та творити. І навіть палітра його робіт стала помітно світлішати.
    Люди відходять за обрій життя, у непроминаючу Вічність. Але їхній образ, праця і любов продовжують жити серед нас...
                                                                                                          (    матеріал з газети "Вісті")

четвер, 12 листопада 2015 р.

"Героїв стежина від батька до сина"

                                     

Національно-патріотичне  виховання -  один з основних напрямків  бібліотеки  у вихованні  підростаючого покоління.   11 листопада  2015 року  в  читальному залі районної
бібліотеки проведено усний журнал "Героїв стежина від батька до сина". 
Слухачами  заходу були учні першого курсу місцевого ліцею. Сторінки   журналу поєднали за хронологією  події  періоду  Другої світової війни  та сьогодення.
Давно відгриміла війна. Чим далі ми відділяємось від цієї події, тим глибше і маштабніше усвідомлюємо величність подвигу, здійсненого в роки війни народом. Все пережите під час тієї найжорстокішої в історії  людства війни продовжує жити в пам"яті, в долях майбутніх поколінь. До уваги учнів був презентований відео-ролик  про перепоховання воїнів, останки яких знайдені  в с.Улашанівка Червоноармійського району та перепоховані в с.Андріївка у братській могилі   пошуковцями  організації "Пошук".  До слова був запрошений член пошукової організації  Володимир Адамович, який розповів про  детальні пошуки загиблих воїнів.
Друга  сторінка  сторінка журналу  присвячена партизанській  славі:
Під час війни в тилу ворога діяло понад 6200 партизанських загонів та підпільних груп, в яких воювало більше ніж 1 млн. осіб – представників усіх народів Радянського Союзу, з них на території України – понад 500 тисяч
(60 партизанських з’єднань, 1993 загони і диверсійно-розвідувальні групи).
Головні удари партизани завдавали по комунікаціях противника, перешкоджаючи перекиданню військ та бойової техніки противника, виводили з ладу важливі об’єкти інфраструктури, знищували представників керівництва окупаційної влади, забезпечували ведення розвідки на стратегічну глибину. Диверсії партизан на важливих транспортних магістралях ворога (“рельсова” та “шляхова” війна) сковували та послаблювали німецькі війська, збільшували напруження та безладу фашистському тилу.
Третя та четверта сторінка : "Герої не вмирають" - присвячена  Героям АТО та Волонтерам.  На зустріч був запрошений  прапорщик   30-ї окремої механізованої бригади м. Новоград-Волинська, командир роти  забезпечення Григорчук Іван Анатолійович.  Він розповів  про забезпечення  воїнів, які знаходять  в зоні  АТО, та про волонтерську допомогу. Без волонтерської допомоги, сьогодні важко обійтися і це не перебільшення.
Розповідь супроводжувалась відео-кліпом.