Зігріті серця

                                                               Можна у світі чимало зробити:

                                                               Перетворити зиму  на літо,

                                                               Можна моря й океани здолати,

                                                               Гору найвищу  штурмом узяти,

                                                               Можна пройти крізь пустелі та хащі…

                                                               Тільки без мами  не можна нізащо,

                                                               Бо найдорожче стоїть за словами:

                                                               В світі усе починається з мами! 

                                                                                               А.Костецький

 У останній  місяць весни, у травні, коли природа Мати вилажає свою доню Землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя, праці й радості Україна відзначає надзвичайно світле свято День Матері.

Не обійшла без уваги це свято і Пулинська  центральна районна бібліотека.  Бібліотекар абонементу Олена Грозовська відвідала "Будинок для вдів" (Міжнародний Благодійний Фонд " Місії Самарян в України"), де привітала  жінок, які там проживать з цим прекрасним святом. Вона розповіла легенду про материнську любов,де матері віддали  морському царю Нептуну все своє:вроду,силу,щоб врятувати своїх синів.

Активні читачі дитячого відділу Альона  Мельник (5В), Саша Гаврилюк прочитали вірші про маму і заспівали пісню про найдорожчу в світі людину.

В теплій добрій, дружній  атмосфері пройшла зустріч.

Дай Бог здоров’я всім  матерям,  і  тим матерям, чиї сини зараз стоять на сторожі нашої Вітчизни.                                                     

 

 

Зачарований Поліссям.

Не кожне містечко чи районний центр може пишатися власними художніми музеєм та школою. Далеко не кожен населений пунк подарував нам цілу плеяду відомих художників, які займаються красним мистецтвом у різних куточках України. Таким є наше поліське селище Пулини, звідки вийшло близько двох десятків майстрів олівця і пензля. Один із них - Іван Васильович Грибан.

 19 травня в малому залі районної ради зібралися друзі, родичі, керівництво району на чергову виставку живописних творів  Івана Васильовича під назвою «Зачарований Поліссям».

Виставку організували голова  громадської організація «Творчо – мистецький гурт художників – земляків «Пулинське земляцтво» Леонід Фесенко та директор художнього музею Наталія Вакуленко.

Іван Васильович народився 11 травня 1937 року в с.Кам’яний Брід Коростишівського району. З 1948 року сім’я проживала в с.Новий Завод.

По закінченню школи навчався в Житомирському сільськогосподарському технікумі. Після чого було навчання в Житомирському педагогічному інституті ім.І.Франка. Трудову діяльність розпочав на посаді механіка Новозаводського МТС. Пізніше працював вчителем Новозаводської середньої школи, на різних посадах в партійних і державних органах. В 1997 році вийшов на заслужений відпочинок.

Малюванням займався з раннього дитинства. А тому по життю не розлучався з пензлем і олівцем. Закінчив дворічну школу військових художників при гарнізонному Будинку офіцерів,куратором і викладачем якої був відомий український художник Борисенко. Перебуваючи на заслуженому відпочинку продовжує займатися малярством.

Є членом громадської організації "Творчо - мистецький гурт "Пулинське земляцтво". Захоплюється музикою,риболовлею.

Митець присвятив себе творенню образів природи та людини. У колірній палітрі митця поєдналися різні відчуття світобачення:батьківське,праслов'янське,древлянське.

Земляка – художника  прийшли привітати голова районної ради  А.П.Липко , заступник голови райдержадміністрації  С.І.Трохименко , селищний голова  О.С.Гаврилюк , в.о.районного відділу культури  Л.А.Громська, директор  центральної районної бібліотеки Н.В.Метельська, місцева поетеса Олена Дубина.

Музичний дарунок ювіляру приготували чоловічий народний ансамбль «Промінь», учасником якого є і Іван Васильович.

Для створення наступної виставки Леонід Віталійович Фесенко  від «Пулинського земляцтва» подарували ювіляру  мольберт,  папір та сумку для художніх творів. Дружина відомого Пулинського художника В.С.Дзюбенко Евгенія Олександрівна подарува  чисте полотно для майбутньої картини.

Районне відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів відзначили Івана Васильовича Грамотою та поетичними рядками від поетеси Надії Теслі.

Художник – це людина,  яка бере натхнення звідусіль, це певною мірою чарівник, адже йому вдається зупинити мить, щоб незабаром перетворити її у вічність.  Твори мистецтва збагачують людську думку, виховують високі ідеали благородства, добра і злагоди.

Виставка залишила позитивне враження та не залишила нікого байдужим - віру в майбутнє свого народу.

Діалог поколінь

16 травня в центральній районній бібліотеці відбувся "круглий стіл", на який були запрошені  учасники АТО,волонтери та колишній солдат Армії Крайової Францішек Володимирович Яковчик ( 12 травня  йому виповнилося 89 років).

Присутні переглянули  два відео  про сьогоднішні події на сході та відвідали  музей "Пулинські барви".

Ф.Яковчик оглянув експозицію, приурочену  воїнам АТО та поділився спогадами про свою участь у боротьбі з нацизмом на території Польщі і колишнього Радянського Союзу.

Францішек Володимирович нагороджений  медаллю "Про Меморі" за заслуги у період Другої світової війни. Разом з учасниками АТО відвідав Пулинську ЗОШ І-ІІІ ст., де зустрівся з  старшокласниками.

Спливають роки , а пам’ять людська зберігає почуття глибокої вдячності за мужність і героїзм воїнів-визволителів. Зберегти цю пам’ять – наш обов’язок перед тими, кого вже немає, перед тими, хто з нами, і перед тими, хто тільки вступає в життя.



НЕХАЙ ЗЕМЛЯ КВІТУЄ ВСЮДИ,ЗБЕРЕЖЕМО ПРИРОДУ,ЛЮДИ.

         Поглибити,  розширити  знання  дітей  про  природу,  про  вплив  людини,  її  поведінки  на  природу,  підвести  дітей  до  усвідомлення  необхідності  зберігати  і  примножувати  природні  багатства,  раціонально  їх  використовувати.  Розвивати  пізнавальний  інтерес,  логічне  мислення.  Виховувати  бережливе  господарське  ставлення  до  природи,  як  до  рідного  дому,  бажання  зберегти  нашу  планету  Земля  для  нащадків.   Такої  мети  старались  досягти  працівники  дитячого  відділу  бібліотеки,  проводячи  виховну  годину  «Нехай  земля  квітує  всюди,  збережемо  природу,  люди».

      На  захід  було  запрошено  учнів  3 «б»  та  3 «в»  класів  та  їх  вчительку    Мілю  Степанівну  Грибан.

          Природа – наше  багатство,  але  його  треба  берегти,  щоб  воно  дійсно  було  багатством.  На  сьогодні  наша   планета  «захворіла»,  природа  в  небезпеці.

          Активну  участь  в  заході  приймали  Махнаєва  Аня  та  Кондратенко  Аня  7 «Б» кл.,  Черпіцький  Іван,  Войтенко  Саша,  Білецька  Ангеліна  5 «А» кл.,  Опанасюк  Софія  та  Мельник  Альона  5 «В» кл.  Були  прочитані  вірші  «Зламана  гілка»,  «Тріпоче  серце  пійманої  птиці»,  «Ще  назва  є,  а  річки  вже  немає»,  «Вмійте  природу  любити»,  «Пісня  Квіткарика»,  «Люблю  тебе,  рідний  краю»  та  інші. 

           Учасники  свята  приймали  активну  участь  в  обговоренні  питань  захисту  природи. 

 

                           «Я  хочу,  щоб  яскравим  цвітом

                            Природа  чарувала  нас,

                            Щоб  так  було  не  тільки  літом,

                            А  й  взимку,  у  негоди  час.

                            Я  хочу,  щоб  красу  уміли

                            Сприйняти  серцем  люди  всі,

                            Щоб  цінували  й  розуміли,

                            І  поклонялися  красі».        

 

 

      Провідний бібліотекар дитячого відділу   Тетяна Іщенко.

Пам'ті Маестро

Гарного сонячного дня 28 квітня  в Пулинській школі мистецтв відбувся  тематичний   вечір-спогад "Пам'яті Маестро» ,присвячений  засновнику та першому директору  музичної школи,композитору, заслуженому працівнику культури  та з нагоди 75 річчя від дня народження Івану Федоровичу Мамайчуку.

 

На захід  зібралася  родина І.Ф.Мамайчука: дружина Зоя Михайлівна, донька Тетяна та зять Ігор Борисевич, внучка Мариночка з чоловіком Дмитром, а також   поетеса Валентина Ксензук та співачка Галина Кучинська, друзі, знайомі, викладачі школи мистецтв.

 

На роялі портрет І.Ф.Мамайчука, його збірки  музичних творів. В холі  стенд з фотоматеріалами,де розповідається  про життя   та творчість  митця.

 

Перед початком зібрання відбулося відкриття меморіальної дошки на честь І.Ф.Мамайчука.

 

З давних – давен український народ славився своєю піснею. Вона стала не лише  його душею, а й літописом історичних подій.  Важко переживається  забуття пісень. Але у всі часи знаходились люди, котрі берегли у серці вогник пісні,щоб з нього потім розгорілося полум’я. Одним із них був  Іван Федорович Мамайчук. Захід був присвячений його світлій пам’яті і вічній музиці.

Ведучі заходу:директор Пулинської районної бібліотеки Наталія Метельська та директор Пулинської школи мистецтв Іван Іщенко,  розповіли про  життєвий та творчий шлях композитора,заслуженого працівника культури, першого директора Червоноармійської музичної школи ( нині Пулинська школа мистецтв),директора Новоград – Волинського Палацу культури імені Лесі Українки,керівника народного оркестру українських народних інструментів, вокального ансамблю «Червона калина»,чоловічого  ансамблю «Хміль».

 

Працюючи понад  12 років   директором  Червоноармійської  музичної школи, водночас був керівником академічного хору Будинку  культури, естрадного оркестру, хору – ланки села Великий  Луг, у якому брали участь   шість  героїв  Соціалістичної  Праці , квартету баяністів, народного  оркестру сіл Грузливець та Стрибіж, змішаного  ансамблю  Червоноармійського  будинку культури. Всі ці колективи стали лауреатами  республіканських оглядів художньої самодіяльності.

 

Присутні переглянули документальні кадри з життя композитора. Прозвучали пісні: «Пісня долю вишила» у виконанні народного колективу «Промінь» (РБК), «Хмелю мій зелененький» «Шумлять ліси», (викладачів школи мистецтв), «Мамочко матусю»               ( Ангеліни Фіогностової), інструментальні твори для баяна  у виконанні викладача  школи  В.Бернацького та учнів Яна  і Симона Поліщуків.  Музика до творів  написана        І. Ф. Мамайчуком. 

Понад 150 пісень для солістів хору, ансамблів, оркестру – такий творчий доробок композитора. Разом з Юрієм  Ковальським написав гімн  Новограда Волинського, створив  чудовий музичний твір – «Молитву» для академічного хору, солістів та оркестру. І так само плідною та вдалою виявилась спільна робота з місцевим аматором віршованого слова Валентиною Ксендзук , з якою створили  цілий рясний віночок сучасних пісень, Петром Фатенком та ін..

До слова були запрошені поетеса Валентина Ксензук, колишній викладач музичної школи А.В.Тишинський та співачка Галина Кучинська у виконанні якої прозвучав твір Лесі Українки  «Монолог Мавки», музика І.Ф.Мамайчука.

Всі, хто знали його пам’ятають завжди усміхненим, життєрадісним, який  дійсно йшов по життю з піснею,щиро закоханого у рідне Полісся, у його простих працьовитих людей. Саме з цих істинних першоджерел   Іван  Федорович   і черпав наснагу для своєї творчості.  Саме тому його пісні такі близькі і зрозумілі, такі рідні і незабутні.

 

Немає людини , котра несла немеркнучий позитивний життєвий заряд, красу своєї багатющої душі людям. Тільки спомини. Скільки ж добра посіяно у людських душах!

У нашого Полісся є назавжди й одвічно той, хто грає « на щастя й на муку!, як писала Леся Українка, джерело живої води із живої душі – Іван Федорович Мамайчук ,у серці якого зустрілись і зіткались два  почуття – мелодія дідової скрипки з мелодією серця самої землі.

На закінчення заходу прозвучала  пісня у виконанні І.В.Грибана  «Не сумуйте за мною» муз. П.Фатенка,сл.. С.Наумова.

Хочеться згадати нашого земляка добрим словом, заспівати пісню, вклонитися тій землі, яка подарувала нам такого талановитого митця, подякувати подумки за ту любов, яку дарував нам великий Маестро.

 

                 Навічно залишився з нами

 

                 У звуках гімну, в наших днях.

 

                 І пам’ять  житиме віками

 

                 У музиці і у піснях.

 

                 Ми, вставши, віддаємо шану

 

                 Його душі, що серед нас.

 

                 Як шкода, що у путь незнану

 

                 Так рано відпровадив час.

 

                 Пала свіча жалю і болю….

 

                 О, скільки ж тут бувало свят!

 

                 Та не судилось живій долі

 

                 Почути радісних присвят…..