ХРАНИТЕЛІ КУЛЬТУРНОЇ ПАМ»ЯТІ

          30  вересня  -  Всеукраїнський  день  бібліотек

      Кожен  із  нас , хто мав за свої роки справу із бібліотеками, не може не згадувати добрим словом людей, які провели все своє життя між книжковими полицями і читачами. Без перебільшення  можна сказати, що всі вони  -  люди, які зв»язали свою долю з книгою по любові.

     І сьогодні, у цю прекрасну пору року, коли шелестить падолистом осінь і снує в лузі мереживо бабиного літа, коли червоні жоржини дарують весь свій жар любові нашим бібліотекарям, ми хочемо , в першу чергу, згадати  наших  наставників, які працювали в минулому в бібліотеках нашого району. Вони давно вже знаходяться на заслуженому відпочинку. Таке свято з нами  тільки 15 років, коли працювали наші бібліотекарі,  його  ще  не  було.

     Червоноармійську районну  центральну  бібліотечну систему ( так  тоді називалася),  очолювала  Васецька М.П.  Заступником  директора  по роботі з дітьми працювала Соболівська Н.Ф.  Старшим бібліотекарем абонементу  -    Пасічник М.М.

     У сільських  бібліотеках району ( на той час вони були  бібліотеками – філіалами за номерами),  працювали:   Кучер Н.І.  – очолювала селищну  бібліотеку («Заповіт»),     Харченко  Г.М.  – Бабичівську ,  Гаврилюк  В.Т. -   Буряківську,   Войцехівська В.П. – Корчівську  , Кутишенко Н.А. – Кошелівську, Перегуда І.В.  -  Стрибізьку,  Колесник Ф.О.  -  Теньківську,    Борецька Н.Т.  -  Тетірську,  Грибан О.Є.  -  Чернявську,   Горкун Л.А.  -  Яснополянську    сільські  бібліотеки. До речі  Людмила Антонівна  Горкун  нагороджена  орденом  «Знак  Пошани»  за багаторічну сумлінну працю , таку нагороду  вона  одна має  серед  всіх  бібліотечних працівників.                                          

     Той , хто власною дорогою життя  дістався  похилих  літ  -  щаслива людина.  Хоч  і  не  обходиться  без  проблем,  непокоїть здоров»я, та  з роками водночас приходить життєва мудрість.  Це  час,  коли  вже  збудовано  дім,  посаджено  не  одне  дерево,  стали  дорослими  діти,  радують  онуки  та  правнуки.   Саме  зараз  у  вашому  житті  настає  час,  коли  ви  повинні  відчувати  людську  вдячність за  віддане  протягом  життя   тепло,  любов до людей,  добро, трудові  здобутки.

          Бібліотечний  колектив району  віддає вам  шану  за  те,  що  праці  бібліотекаря     присвятили  своє  життя.

-                 Не сумуйте, рідненькі, не треба, 
        Не  тримайте  у  серці  жалі…    
        Ми б до ніг  прихилили  вам  небо,   
        Щоби  краще  жилось  на  землі.

Наші  бібліотекарі  своїм  ентузіазмом, любов»ю до  друкованого  слова виховали не одне покоління  освічених  людей.

Сьогодні  бібліотечна  справа  являється професією, яка потребує від працівників спеціальних  знань, певної професійної підготовки, яка ввібрала в себе все  краще, що було зібрано в цій області за багато років.  Професія  дуже  давня  і  вона  існуватиме  завжди, бо  люди  завжди  відчуватимуть  потребу  у  книгах.    Наші  бібліотеки  -  це  і  центри  культури,  знання,  духовності,  це  плідна  співпраця з  громадськими  організаціями. А  бібліотекарі  черпають  мудрість  з  джерела  знань  і  вірять,  що  їхня  праця  не  буде  даремною  і  зійде  добрими  сходами  в  справах  їх  читачів,  надіються  на  вдячність  та  розуміння  й  впродовж  життя  несуть  в  серці  любов  до  книги,  відданість  своїй  справі.

Тож  нехай  у  святковий  день  прозвучать  слова, сповнені  добрими  почуттями,  щирістю  і  об»єднають  справжніх  прихильників  і  цінителів  бібліотек,  котрі   ні  за  яких  обставин  не  дадуть  згаснути  цим  вогникам  культури  і  духовності.

 

      Провідний  методист  районної  бібліотеки:                  
                                                               З.Боровик.