«Від тебе,жінко,в світ ідуть дороги

                                І з тебе починається життя»

В гарний травневий день  в читальному залі  районної бібліотеки відбулося чергове засідання любительського об»єднання «Берегиня».

Травень  місяць багатий на свята. Одне з  них,яке ми святкуємо   другої неділі травня - День Матері.

Жінка…Жінка-мати… Жінка – трудівниця… Саме вона жінка,є єдиним божеством на землі, в яке вірують, із давніх-давен. Із глибин тисячоліть до нас  дійшли докази шанування жінки. А хіба не гідна похвали і добрих слів сьогодні кожна жінка? На плечах нашої сестри,матері лежить, певне, більше, аніж півдержави.

 

                                    Накотяться біди – повинна здолати,

                                    Підкрадеться туга – повинна мовчати.

                                    Немеркнуче світло: Я – жінка,я – мати!

                                    Запалена Богом одвічна свіча.

Такими  словами   відкрила засідання  бібліотекар читального залу Людмила Пашківська.  Вона запросила до слова  нашу землячку, місцеву поетку,жінку- матір, вчительку, і просто добру людину, яка понад усе  любить життя і людей  Галину Буравську. А її статті на сільськогосподарську тематику та людські долі  друкувалися в «Сільських вістях»,»Розумне господарство», «Пантелеймон», журнал «Жінка», місцева  газета «Вісті».  Галина  декламувала свої вірші, нові казки,ділилася спогадами про свою неньку,якої на жаль вже немає. Гордістю Галини Анатоліївни є її син Тарас,  дворазовий чемпіон світу з гирьового спорту.

Своїми спогадами та новими поетичними рядками поділилася  Надія Тесля з Червоноармійська. Це  жінка активної життєвої позиції,гарна мама,бабуся, представниця районного відділення Всеукраїнського об»єднання  ветеранів. Вона зачитала свої  вірші про доброту,якої так не вистачає в світі, а рядки присвячені  пам»яті матусі,озвалися зворушливим щемом у серцях присутніх жінок.

 

У кожного є або була найближча і найдорожча людина – Мати.               У найскладніші, найдраматичніші хвилини життя цей спогад гріє,підтримує,додає сил. І хоч куди б  не закинула  нас доля, в пам»яті жевріє материнська домівка,материнський поріг,материнське вікно,материнські руки,материнська душа, яка завжди як ніхто  зрозуміє,допоможе та втішить. Наша землячка,Олена Черниш,  нині проживає в місті  Лондоні. І рідна домівка завжди і її спогадах.  На наше зібрання  була запрошена мама Олени, Зінаїда Олександрівна. З її розповіді ми дізналися, як  вона, разом з чоловіком Віктором Івановичем відвідали донькув столиці туманного Альбіону. Найбільше вразила чистота міста, ввічливість місцевих жителів,- каже Зінаїда. А ще    розповідала  про традиції міста,архітектурні шедеври,красиві парки. До уваги присутніх, працівники бібліотеки представили роботи Олени,які принесла Зінаїда Олександрівна. Це вишиванки – серветки,картинки.

Засідання «Берегині» завжди супроводжується    піснями.  Своїм голосом присутніх чарувала молода, талановита  Аня Домбровська,яка працює директором художнього музею «Пулинські барви». Дівчина неодноразово брала участь у конкурсах «Перша нота»,»Червона рута». Засідання було цікавим та змістовним. Частувалися пирогами та іншою смакотою.

 

 

 

 

Героїчна сторінка живої історії

Через декілька днів  ми зустрічаємо 70- ту річницю Великої Перемоги, яка заклала основи незалежності України.

Напередодні   цієї дати  в залі  Червоноармійської районної  державної  адміністрації   відбулася презентація  Книги Пам"яті України. Переможці. Житомирська область том.5.
Слухачами заходу були ветерани ,молодь, громадсткість району.

Це історико-меморіальне видання  серіалу "Переможці", мета якого зберегти для нинішнього і майбутнього покоління імена ветеранів Другої світової війни, чий бойовий і трудовий подвиг став безцінним надбанням   історії, містить поіменні списки  фронтовиків,партизанів, підпільників. Працівниками районної бібліотеки  організована  виставка книг на дану тематику. В заході взяли участь: голова районної  ради Віктор Галущинський та голова районної  ради ветеранів  Микола Мазяр.

Ведучими  презентації  були: Наталія Метельська -завідуюча відділом обслуговування ЦРБ  та  Лариса Громська - головний спеціаліст районного відділу культури.

В Україні шанують пам"ять героїв,організовують пошук і перепоховання праху загиблих. Все це ввійшло в традицію і передається від покоління до покоління, щоб подвиг і дружба народів не забувалися ніколи. Про перепоховання бійців, останки яких знайдені на території с.Соколів Червоноармійського району розповів Леонід Фесенко - вчитель Вацлавпільської гімназії,член пошукової групи, та представив фотоматеріали заходу.

Слайд-презентацію шкільного музею Другої світової війни Івановицької ЗОЩ І-ІІІст. представила учениця 10 класу Вікторія Черниш  та вчитель географії і біології цієї  ж школи,член ради музею,депутат районної ради   Вячеслав .Пишнюк.






















На захід була запрошена донька  підпільника П.З.Піскуна, який в роки війни допоміг врятувати єврейську сім"ю  Марка Мешка, який через багато років  видасть  книгу   "Не забуду!Не прощу". В цій книзі  Марк  опише зустріч з Піскуном П.З.,а згодом відвідає цю родину.
В 2004 році в Києві,в Ізраїльському посольстві  ветерану Піскуну П.З.  вручено медаль і почесну грамоту   Праведника  народів миру. А. 27 січня 2010 року  Указом Президента  України  В.Ющенко   Петро Захарович  був нагороджений орденом "За мужність ІІІст." виявлений в роки Другої світової війни. На згадку доньці Ларисі вручено квіти та  пятий том Книги Пам"яті України, куди занесено ім"я її батька.

Презентація  супроводжувалась піснями   тих воєнних років, та піснею "Погони" у виконанні чоловічого ансамблю "Промінь" РБК.

Друга світова війна: український вимір

                                Друга світова війна: український вимір

Напередодні  відзначення Дня пам"яті та примирення ,70- ї річниці   Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (8-9 травня 2015р.) Українського інституту пам"яті в Червоноармійській районній бібліотеці оформлено  книжкову виставку "Подвиг їх безсмертний".

 

 

 

 

Україна вшановує пам"ять кожного,хто боровся з нацизмом, підтримуючи солідарність і бойове братерство всіх об"єднаних націй.

Символ Перемоги -червоний мак,який можна кріпити одязі зліва на грудях.

 

Під шелест сторінок улюблених книжок.

        Під шелест сторінок улюблених книжок.

 

     Сучасний стан української   дитячої літератури -  проблема як художня, так і соціальна. Дитяче читання  - одна з найболючіших проблем бібліотек для дітей. Переоцінити   її  вплив на виховання і розвиток неможливо. Відомий дитячий поет А.Качан у своїй книзі «Чари ворожбита»: «Ніякі комп»ютерні забави ніколи не зрівняються з силою впливу яскравих, світлих вражень від спілкування із живим, вічно пульсуючим світом книги». Книга – супутник людини. Вона супроводжує нас протягом усього життя.

     Та не лише всебічними науковими знаннями багата книга,вона має іще чудову властивість поглиблювати і продовжувати наше життя. Як би довго не жила людина, вона має прожити лише одне життя, а  читаючи книгу, ми подорожуємо  в інші часи,разом з героями книги радіємо, переносимо найважчі випробування, йдемо на подвиги.

     «У книжковому  царстві,у мудрій державі» - під такою назвою відбулося свято книги в дитячому відділі райбібліотеки з нагоди Міжнародного  дня дитячої книги,який відзначають 2 квітня.

       До вподоби читача була літературна композиція «Нам без книги ніяк не можна» у виконанні Сандрацької Ірини, Сидорчук Валерії, Паначевської Діани з 3-го Б класу.

        Працівники бібліотеки ознайомили присутніх з історією виникнення книги ще за дві з половиною тисячі роки до н.е. та шляхом, який вона пройшла до наших днів.

         Юні читачі активно брали участь  у найрізноманітніших конкурсах: «З криниці народної мудрості»,»Слідство ведуть знавці», «Живе чудо казки». Свої  улюблені вірші читали Попроцька Саша  з 3- Б класу та Кондратенко Аня – 5 Б клас.

         Дорогі діти, не забувайте завітати на пізнання живлющого слова до дитячої бібліотеки.

 

        Провідний бібліотекар дитячого відділу             Т.Іщенко.

Семінар - практикум.

                        

    Традиції  краєзнавчої  роботи  у  книгозбірнях  нашого  району  давні  і  багаті.                                     Краєзнавство  -  одна  з  найбільш  вагомих  складових  роботи  кожної  бібліотеки,  це  джерело  збагачення  духовної  культури.                                                                                                                                 А  тому  семінар  -  практикум  на тему :  «Сільська  бібліотека  -  центр  регіонального  краєзнавства:   пошук,  дослідження, пріоритети»   відбувся  у  районній  бібліотеці  для  працівників  бібліотек.    

 

                                                                                                                                      Відкрила  заняття  директор   Л.Пилипчук.  Вона  розповіла  про  краєзнавчу  роботу  бібліотек,  як  про  пріоритетний  напрямок  діяльності.  Вже  стало  традицією  в  нашій  книгозбірні   -    на    заходи,  що  проводить  бібліотека,  запрошувати  талановитих  людей  нашого краю.    Цього  разу  до  нашої  літературно – мистецької  вітальні  ми  запросили  пулинського  композитора,  аматора,  вчителя  музики, керівника нородного чоловічого  ансамблю  «Промінь», керівника   хору    РБК    Івана  Опанащука,  який  ось  уже  більше  25 – ти  років радує  всіх  своїм  талантом, навчає доброму та вічному.   Разом  з  дружиною  Мирославою  Миколаївною, яка  також  працює  вчителем  музики  і  пише  вірші, написали  слова  та  музику  Гімну Червоноармійської  селищної  ради  «Пулинська  земля». Багато  віршованих  творів  наших  земляків  Василя Кулика,  Катерини Черниш ,  Галини  Пишнюк    покладені  на  музику  Іваном  Андрійовичем.  Вони  багаті мотивами  про  рідний  край, шкільну  юність,  кохання ,  сьогодення  нашої  країни.  Це  пісенні  твори   «Моє  село», «Батьківська  хата», «Від війни до осені», «Спасибі, солдати», «Гімн  школі» , «До  тебе  спішу»,  з  деякими   нас познайомили  активні учасники  художньої  самодіяльності  РБК  Олена  Загацька,  Світлана  Кучерук  та  Аня  Домбровська, виконавши  їх  під  акомпонемент     Івана  Андрійовича.                        

 

 

                                                                                                                                                     Ми  знаємо,  що  музика  надає  естетичного  забарвлення  всьому  духовному  людському  життю,  має  чудову  здатність  передаватися  з  покоління  в  покоління.  Саме  тому  гордістю  Івана  Андрійовича  та  Мирослави  Миколаївни  Опанащуків  є  їхні  діти  Андрій  та  Оксана,  які  також  обрали  собі  музику.   Донька   навчається  у  Львівській  національній  музичній  академії  ім.М.Лисенка  на  музичному  відділі  класу  фортепіано, а  син   у  Київській  музичній  академії   ім. П.Чайковського  на  духовому  відділі  -  кларнет.   Андрій  -  лауреат  багатьох   всеукраїнських  та  міжнародних  конкурсів,  має  нагороди.  Печерською  районною  адміністрацією в  м. Київ  нагороджений   Почесною  грамотою  за  вагомий  внесок в  розбудову  міста. У  2013 році на  святі  до  дня  Незалежності  України  в нашому  селищі  Андрію  Олександровичу  вручено  номінацію  «Гордість  Червоноармійська».     В тому ж році  він  закінчив  працю  «Розвиток  музичного мистецтва  на  Червоноармійщині   в  ХХ столітті».                                                                                                                                       Ось  така  музична  родина  живе  і  творить  в  нашому  селищі  та  за  його  межами.                                                                    В  рамках  Краєзнавчої  анкети , яка була  домашнім  завданням  під  час  занять    з  бібліотекарями   попередніх  семінарів – практикумів  ,  проведено  показовий  День  краєзнавства   «Життя  славетних  людей  Поліського краю».   До  уваги  присутніх  у  читальному  залі  оформлена  книжкова  панорама  «Мій  край  -  моя  історія  жива».   Про  волонтерську  роботу,  яку   надають  жителі     нашого   райцентру  українському  війську  на  Сході  України  та  про учасників  АТО  -  наших  земляків,     презентував  стенд   волонтер  -  активіст   Володимир  Адамович. 

 

    Завідуюча обслуговуванням  Наталія  Метельська  доповнила   розповідь  та  додала  інформацію  про  наших  бійців,  які   відстоюють  свою  країну  на  Донбасі.   Краєзнавчий  урок  «Почесні  громадяни  району»  висвітлила  бібліотекар  І категорії   Людмила  Пашківська.   Огляд  літератури  на  тему  «Краєзнавчі  видання , що надійшли  до  бібліотек  району»  презентувала  бібліограф – краєзнавець Тетяна Вакуленко.                                                                                                                                              Годину  професійних  таємниць  відкрили  завідуючі  бібліотеками  сіл: Стрибіж, Івановичі, Соколів, Курне, Тетірка, Ст.Олександрівка та ін., які поділилися  досвідом  своєї  роботи.                                             Спеціалісти  районної  бібліотеки  надали  консультації  та  інформації  по  темі  занять.                                   В  роботі  семінару -  практикуму  прийняла  участь   начальник   відділу  культури  та  туризму  РДА    Л.І.Павлова. 

                                                            З.Боровик провідний методист.                                                                                                  

"Ще не вмерла Україна"

               "Ще не вмерла Україна"
Година історії,  проведена спеціалістами районної бібліотеки поєднала дві значущі дати:  200 річчя від дня народження Михайла Вербицького та  150 - ту  річницю першого публічного виконання  національного гімну "Ще не вмерла Україна".

Слухачами заходу були учні місцевого професійно-технічного ліцею.

 

Наш час такий швидкоплинний, події так блискавично змінюються, що важко встигнути за історичним процесом.

Історію не можна переінакшити. А тому ніяка ідеологія не зможе ніколи викинути з минулого народу жодної сторінки, особливо ж тієї, котра пов»язується з  боротьбою за свободу і незалежність. Наші батьки і діди  змагалися за волю України під предковічними символами, які передали у спадщину синам. І ці святині – герб тризуб, синьо-жовтий прапор,гімн «Ще не вмерла Україна»,козацькі клейноди – будуть і далі кликати до відродження національної самосвідомості, до творення нового світлого  життя. Доки тече Дніпро в Чорне море,доти і будуть шануватися ці святині.

До найбільших  святинь будь-якого народу належить  гімн. Це ті слова,та музика, які змушують кожного з нас підніматися  при перших же акордах, з трепетом у душі слухати ту мелодію, яка віднаходить найпотаємніші струни, кличе до високого і світлого. Є такий символ і в українців – це гімн «Ще не вмерла Україна».

Історія створення українського гімну починається 1862 року, коли український етнограф, фольклорист і поет Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна".

На тлі інших пісень духовно-патріотичного змісту «Ще не вмерла Україна» вирізняється широтою осмислення історичної долі народу, передбаченням його духовного відродження. Як національний гімн пісня «Ще не вмерла Україна» була визнана Іваном  Франком, Лесею Українкою, українськими громадами за кордоном. Особливо знаковим було авторство пісні, адже її створили наддніпрянець і галичанин, що знаменувало соборність українських земель.

Минали роки... Пісня “Ще не вмерла Україна” розправляла крила — спочатку над Дністром, а потім над Дніпром. Вона стала українським національним гімном, а тепер у незалежній Україні — Державним Гімном України. Творцем цієї величної мелодії Українського Гімну був отець Михайло Вербицький — якому сьогоні  минає  200 років від дня народження.
Багатогранний талант Михайла Вербицького розвивався і розцвів у лоні української Церкви в Перемишлі.
Він до кінця свого життя служив двом великим силам нашого духовного життя — молитві і пісні — служив самовіддано, одержимо і повсякчас.

У наш час як Державний Гімн України було затверджено слова першого куплету і приспіву пісні П. Чубинського «Ще не вмерла Україна» на музику М. Вербицького.

 

Народився  М.Вербицький 4 березня 1815 року у селі Улючі за 24 км від Сянока в родині священника.
Його батько помер, коли Михайлові було тільки 10 років.
Ним заопікувався його родич, Єпископ Перемишльський Іван Снігурський.
Спочатку разом з братом Володиславом він вчився в гімназії, а згодом у ліцеї.
Музичну освіту Михайло здобув у дяківській школі у Перемишлі (офіційна назва школи – Дяко-Учительський інститут). Оскільки мав гарний голос, то співав у славетному кафедральному хорі Собору Івана Хрестителя.

Писав М. Вербицький і світську музику. Він автор багатьох музичних творів на народні мелодії, полонезів, вальсів, вступів до вистав.

М. Вербицький — яскравий представник національної композиторської школи. Його творчому стилю властиве поєднання загальноєвропейських музичних традицій із суто національними. За таким принципом створено й пісню «Ще не вмерла Україна».

Ім’я Михайла Вербицького світить нам із глибини віків не тільки як ім’я великого композитора, що прямував духом на тихі води і на ясні зорі, а ще й як символ відродження нації. Його  музика, в якій палає Божа іскра, пробила завісу літ, заборони чужих імперій і вернулася до народу в славі Державного Гімну. Вірні сини народу Михайло Вербицький і Павло Чубинський написали його, як відчували,— кров’ю свого серця.

Захід супроводжено відео кліпом про Україну, виконанням гімну "Ще не вмерла Україна"  та віршем "Тобі, Україно",який декламувала  Тетяна Вакуленко.

 

Героїв подвиги безсмертні

                       

                                            Героїв  подвиги  безсмертні.

 

Мабуть, немає  такої  країни, якої  б  неторкнулася  своїм чорним  крилом  біда. Не минула цієї гіркої  долі і наша. Сьогодні  в читальному залі  спеціалістами бібліотеки -Метельською Наталією та  Пашківською Людмилою  проведено  патріотичний захід, який  поєднав  дві події. Перший - присвячений  Дню  вшанування учасників бойових дій на території інших держав, зокрема  пам"яті  воїнів - інтернаціоналістів  "...А події колишні і тривоги,вічно  хвилюватимуть серця";  другий -  вшануванню подвигу учасників Революції гідності  та увічненню пам"яті Героїв Небесної Сотні  "Герої не вмирають". Обидва заходи супроводжені показом слайдів про ті події та піснями від працівників РБК.

           На захід був запрошений учасник  бойових дій в Афганістані   Трохименко Іван Антонович. В його душі  та війна триває і сьогодні. А тоді, ідучи у те пекло чужої країни, хлопці вірили,що несуть визволення народу Афганістан. Вони вірили, що йдуть не вбивати,а захищати.  Сумними і гіркими спогадами поселилася в пам"яті наших людей афганська війна.

           Ше одна сумна дата замайоріла на календарі. Президентом підписаний Указ "Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам"яті Героїв Небесної Сотні.

           Їх називали Небесною сотнею - українців,які загинули в Києві на Майдані,вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна  сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій,ставши нашими Ангелами - Охоронцями на небі.   Описати,а тим більше відчути глибину трагедії і болю,які впали невимовним тягарем на Україну,нині не під силу нікому.

                                                                         Не плачте,мамо,я іще живий,

                                                                         Хоча й лежу із кулею у грудях...

                                                                         А наді мною,юним,молодим

                                                                         Схилилися в скорботі люди...

                                                                          Я не помру,ніколи не помру,

                                                                          Мені в віках залишене безсмертя,

                                                                          Хоча і  вас тепер не обійму

                                                                          Та я живу у всенароднім серці...

 

Хвилиною мовчання  вшановано пам"ять загиблих героїв.

Героям,хто поклав своє життя за свободу України були присвячені поетичні рядки у виконанні бібліографа - краєзнавця ЦРБ Вакуленко Тетяни  та місцевої поетки Теслі Надії.

         Мільони українців віддали своє життя за власну націю і державу. Захисники  нашої Вітчизни поклали душу і тіло на вівтар свободи своєї країни і ми про це повинні завжди пам"ятати. Нас убивали,нищили голодоморами,вивозили до Сибіру,саджали по тюрмах. Але українська нація -нескорена і вільна.Зараз розпочинається відлік новітньої історії України. Небесна сотня виконала свою  земну місію. Тепер наша  черга.  СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!.