Гарного
сонячного дня 28 квітня в Пулинській школі мистецтв відбувся тематичний вечір-спогад
"Пам'яті Маестро» ,присвячений
засновнику та першому директору музичної школи,композитору, заслуженому
працівнику культури та з нагоди 75 річчя від дня народження Івану Федоровичу Мамайчуку.
На захід зібралася родина І.Ф.Мамайчука: дружина Зоя Михайлівна, донька Тетяна та зять Ігор Борисевич,
внучка Мариночка з чоловіком
Дмитром, а також поетеса Валентина
Ксензук та співачка Галина Кучинська, друзі, знайомі, викладачі школи мистецтв.
На роялі портрет
І.Ф.Мамайчука, його збірки музичних
творів. В холі стенд з
фотоматеріалами,де розповідається про
життя та творчість митця.
Перед початком зібрання відбулося відкриття меморіальної дошки на честь І.Ф.Мамайчука.
З давних – давен
український народ славився своєю піснею. Вона стала не лише його душею, а й літописом історичних
подій. Важко переживається забуття пісень. Але у всі часи знаходились
люди, котрі берегли у серці вогник пісні,щоб з нього потім розгорілося полум’я.
Одним із них був Іван Федорович
Мамайчук. Захід був присвячений його світлій пам’яті і вічній музиці.
Ведучі
заходу:директор Пулинської районної бібліотеки Наталія Метельська та директор
Пулинської школи мистецтв Іван Іщенко, розповіли про
життєвий та творчий шлях композитора,заслуженого працівника культури, першого
директора Червоноармійської музичної школи ( нині Пулинська школа мистецтв),директора
Новоград – Волинського Палацу культури імені Лесі Українки,керівника народного
оркестру українських народних інструментів, вокального ансамблю «Червона калина»,чоловічого ансамблю «Хміль».
Працюючи понад 12 років директором Червоноармійської музичної школи, водночас був керівником
академічного хору Будинку культури,
естрадного оркестру, хору – ланки села Великий
Луг, у якому брали участь шість героїв
Соціалістичної Праці , квартету
баяністів, народного оркестру сіл
Грузливець та Стрибіж, змішаного
ансамблю Червоноармійського будинку культури. Всі ці колективи стали
лауреатами республіканських оглядів
художньої самодіяльності.
Присутні переглянули
документальні кадри з життя композитора. Прозвучали пісні: «Пісня долю вишила»
у виконанні народного колективу «Промінь» (РБК), «Хмелю мій зелененький» «Шумлять
ліси», (викладачів школи мистецтв), «Мамочко матусю» ( Ангеліни Фіогностової), інструментальні
твори для баяна у виконанні викладача школи В.Бернацького
та учнів Яна і Симона Поліщуків. Музика до творів написана І. Ф. Мамайчуком. 
Всі, хто знали його пам’ятають завжди усміхненим, життєрадісним, який дійсно йшов по життю з піснею,щиро закоханого
у рідне Полісся, у його простих працьовитих людей. Саме з цих істинних
першоджерел Іван Федорович
і черпав наснагу для своєї
творчості. Саме тому його пісні такі
близькі і зрозумілі, такі рідні і незабутні.
Немає людини , котра несла немеркнучий позитивний життєвий заряд, красу
своєї багатющої душі людям. Тільки спомини. Скільки ж добра посіяно у людських
душах!
У нашого Полісся є назавжди й одвічно той, хто грає « на щастя й на муку!,
як писала Леся Українка, джерело живої води із живої душі – Іван Федорович
Мамайчук ,у серці якого зустрілись і зіткались два почуття – мелодія дідової скрипки з мелодією
серця самої землі.
На закінчення заходу прозвучала
пісня у виконанні І.В.Грибана «Не
сумуйте за мною» муз. П.Фатенка,сл.. С.Наумова.
Хочеться згадати нашого земляка добрим словом, заспівати пісню, вклонитися
тій землі, яка подарувала нам такого талановитого митця, подякувати подумки за
ту любов, яку дарував нам великий Маестро.
Навічно залишився з нами
У звуках гімну, в наших днях.
І пам’ять житиме
віками
У музиці і у піснях.
Ми, вставши, віддаємо шану
Його душі, що серед нас.
Як шкода, що у путь незнану
Так рано відпровадив час.
Пала свіча жалю і болю….
О, скільки ж тут бувало свят!
Та не судилось живій долі
Почути радісних присвят…..
Немає коментарів:
Дописати коментар