Згадати боляче, забути неможливо.

   

  В лугах пишається   калина,

         Біжить по каменю вода.

         За руки мати молода

         веде у світ дочку і сина.

    Щебечуть дітки -мов пташата

         Та не радіє їхня мати,

         Бо і тривожна і сумна

 лежить під небом  Україна.

                                                                     Здається,ніби днина,

                                                                     Проте Чорнобильська біда

                                    Не проминула без сліда. І гіркота,наче полинна.

                                                                     Передчуття терзають злі...

                                                                     І важче й важче повторяти,

       Що вічно будуть син і мати, і будуть люди на землі.

 Жила і процвітала у віках, щоразу наливаючись новою силою і красою, пестячи око і душу своїми лісами дрімучими,нивами колосистими,водами голубими та швидкоплинними. І людьми…, добрими і щирими,веселими і трудолюбивими. Здавалося, ніщо  уже не потривожить краси одвічної і спокою. Та справжнє  зло, підступне і страшне,народив людський розум  і ім»я  його – атом. Ось уже 27 років, ми пожинаємо його плоди. 26 квітня – найтрагічніша   з дат в історії людства,яка обернулася лихом не лише для народу України, але й для народів з інших держав. Цей день назавжди залишиться в серцях людей  днем скорботи й  пам»яті  жертв  Чорнобильської   катастрофи, днем біди, днем болю, трагедії і застереження. В читальному залі районної  бібліотеки організовано перегляд літератури  «Дай нам,Боже,світлої днини,щоб чорнобилем сивим не гіркла земля».

 

Годину реквієм «Згадати боляче,забути неможливо» та огляд літератури " Пропусти Чорнобиль крізь серце" провели з учнями  місцевого професійно-технічного  ліцею бібліотекар І категорії абонементу Олена Грозовська та бібліограф-краєзнавець Тетяна Вакуленко.