Шлях до Тараса.

В історії кожного народу є імена, які він свято береже у своїй пам"яті із з великою любов"ю та повагою передає з покоління в покоління. Є таке ім"я і у нашого народу - Тарас Шевченко.

10 березня минає 155 років з дня смерті Тараса Шевченка. Але його  творчість продовжує жити, хвилювати, надихати. Вірші  Кобзаря завжди на слуху. Вони ставали наче добрими порадниками  у скруті, бо написані з такою щирістю, що душа бринить від щастя чи від туги. Багато з них стали піснями, справді народними.
 В читальному залі районної бібліотеки   проведено  літературно-мистецьку годину "Шлях до Тараса".  Ведучі заходу Людмила Пашківська та Олена Грозовська.

 Слухачами заходу були учні місцевого ліцею  І та ІІ курсу та виклалачі закладу Л.А.Потюменко, Л.В.Волощук, Л.В.Чайківська.   Був презентований відео- ролик  про життя та творчіть поета    на пісню "Шлях до Тараса" у виконанні  В.Зінкевич та  прорзвучав  вірш   Павла Гірника "Шевченко повертається додому"  у виконанні Тетяни Іщенко, провідного бібліотекаря дитячого відділу.

Тарас- Шевченко - відомий художник. Його художня спадщина нараховує більше ніж 830 творів. Але не всі роботи збережені. Але ті, що залишилися,дарують глядачам та справжнім шанувальникам мистецтва неповторну  насолоду.      Екскурс   по художній    творчості Тараса Шевченка провела бібліограф-краєзнавець Тетяна    Вакуленко.     Кожне слово Тараса Григоровича Шевченка ніби із сьогоднішнього дня. Тож читайте його твори, вивчайте  художню спадщину, щоб відкривати для себе  нове в мудрих рядках  його творчості, і завжди пам"ятайте його заповіти.                                                                             

Соборність - це єдність і злагода

                              
                                 Вишита колоссям і калиною
                                 Вигойдана співом солов"я
                                 Звешся веселково Україною,
                                 Нене зачарована моя.



Для учнів міцевого ліцею проведено  тематичний   відео-захід:










 Ведучими  були:  завідуюча відділом обслуговування Наталія  Метельська та бібліотекар абонементу Олена Грозовська. 

22 січня 1919 року сталася важлива подія в житті нашого народу - Акт Злуки двох Українських республік. Вперше  за багато століть об"єдналися дві частини єдиної Української держави, об"єднався  наш народ, щоб  разом у вільній країні відродити власну історію, рідну мову, багату духовну культуру, політично та економічно сильну державу,- наголосили ведучі заходу.
Відео-ролик, який  переглянули  присутні, був присвячений  подіям  1919 року. Захід супроводжувався  піснями   про Україну.

 В читальній  залі районної бібліотеки організовано  книжковий  перегляд: " Соборна Україна одна як оберіг"

Презентовано книгу про злочин на окупованій території Донбасу.

        

В читальному залі районної бібліотеки відбувся інформаційно - виховний захід, на якому було презентовано книгу "Ті, що пережили пекло: свідчення жертв про місця незаконних ув"язнень на Донбасі".

Видання є підсумком  моніторингового дослідження, яке проводилося Коаліцією громадських  організацій та ініціатив "Справедливість заради миру на Донбасі" у тісній співпраці з Уповноваженими Верховної Ради України з прав людини.

Дослідження грунтується на свідченнях тих,хто був незаконно поміщений в місця несвободи на Донецькій та Луганських областях проросійськими збройними утвореннями. Зібрані факти засвідчують наявність грубих та системних порушень прав людини  перебуваючи в нелюдських умовах та піддавалися жорстокому поводженню чи катуванню.

Перед присутніми виступив Володимир Грибан, який розповів   про своє перебування в полоні. Під час перевезення  гуманітарної  допомоги в зону АТО був затриманий  проросійськими бойовиками.

Також своїми  спогадами та думками з присутніми поділилися: учасник АТО, нині демобілізований  Андрій Фесюк , учасник бойових дій на території  Афганістан   Роман Ориновський  волонтер  Володимир  Адамович, викладач техліцею Олег Сологуб.

Збудуємо пам"яті негаснучий собор.

Минуле століття пронеслося над Україною трьома голодоморами: 1921-1922,1932-1933,1947років.
День пам"яті  жертв голодоморів  щорічно відзначається в Україні в четверту суботу листопада місяця. Цього року він припадає на 28 листопада.
З цієї нагоди, біля районного будинку культури проведено  годину- реквієм  "Збудуємо пам"яті негаснучий собор".

 Ведучі заходу:  працівники бібліотеки  Н.Метельська та Л.Пашківська  розповіли про ті страшні події  та  привели   сумну статистику жертв голодомору. Поетичні рядки  "Ти кажеш не було голодомору?"прозвучали у виконанні Т.Іщенко.
До слова був запрошений голова районної державної адміністрації   Віктор Байда, який закликав пам"ятати  ту страшну трагедію, якої не зазнав жоден народ.  Берегти пам"ять про загиблих, та 28 листопада о 16 годині запалити свічки пам"яті   за невинно загиблі душі.
Хвилиною мовчання, під скорботний дзвін, вшанували пам"ять  про всіх невинно закатованих, про тих, хто не  дожив, тих, хто не долюбив, про живих і ненароджених .
Нехай у мільйони маленьких вогників згорить страшний спадок голодомору. Нехай у  цьому полум"ї  згинуть не щирі  частинки душі кожного з нас. І буде шлях у майбутнє прямим і світлим.
 Для широкої аудиторії, в  читальному залі районної бібліотеки організований   книжковий перегляд   "Білий ангел скорботи".

Володимир Дзюбенко. Повернення.

                 

   13 листопада в малому залі  районної ради відбувся вечір пам"яті нашого видатного земляка, лауреата премії І.Огієнка, члена Національної спілки художників України, першого голови гурту художників - земляків "Пулинське земляцтво" та керівника  народної картинної галереї "Пулинські барви", почесного громадянина Червоноармійського району, автора герба та прапора селища Червоноармійськ та району - Володимира Степановича Дзюбенка.



    Того ж дня на місцевому кладовищі було відкрито і  осв"ячено пам"ятник на могилі художника, встановлений силами і коштами людей  доброї волі та родини.
    Щирий і скромний, небайдужий, неординарний і неповторний у своєму мистецькому стилі та манері, талановитий організатор, філософ, до глибини душі та серця закоханий у рідний край, привітний та усміхнений - таким у пам"яті багатьох залишився Володимир Дзюбенко.
   



Організатори виставки робіт В.Дзюбенка (громадське об"єднання художників - земляків "Пулинське земляцтво" та Червоноармійський районний художній музей "Пулинські барви"), друзі, колеги,знайомі ділилися своїми спогадами про В.С.Дзюбенка.  Про те, як з його ініціативи відбулося об"єднання  земляків у "Пулинське земляцтво",відкриття художнього музею та художнього відділення школи мистецтв. Що не нажив митець великих  статків, не залишив по собі маєтків, проте він побудував храм духовності  і всю свою енергію віддавав служінню  землякам та рідній землі. Повернувшись у 2003 році з мегаполіса в рідне селище і оселившись у батьківській хаті, Володимир Степанович розправив крила своєї душі і з новою силою та натхненням розпочав діяти та творити. І навіть палітра його робіт стала помітно світлішати.
    Люди відходять за обрій життя, у непроминаючу Вічність. Але їхній образ, праця і любов продовжують жити серед нас...
                                                                                                          (    матеріал з газети "Вісті")

"Героїв стежина від батька до сина"

                                     

Національно-патріотичне  виховання -  один з основних напрямків  бібліотеки  у вихованні  підростаючого покоління.   11 листопада  2015 року  в  читальному залі районної

бібліотеки проведено усний журнал "Героїв стежина від батька до сина". 

Слухачами  заходу були учні першого курсу місцевого ліцею. Сторінки   журналу поєднали за хронологією  події  періоду  Другої світової війни  та сьогодення.

Давно відгриміла війна. Чим далі ми відділяємось від цієї події, тим глибше і маштабніше усвідомлюємо величність подвигу, здійсненого в роки війни народом. Все пережите під час тієї найжорстокішої в історії  людства війни продовжує жити в пам"яті, в долях майбутніх поколінь. До уваги учнів був презентований відео-ролик  про перепоховання воїнів, останки яких знайдені  в с.Улашанівка Червоноармійського району та перепоховані в с.Андріївка у братській могилі   пошуковцями  організації "Пошук".  До слова був запрошений член пошукової організації  Володимир Адамович, який розповів про  детальні пошуки загиблих воїнів.

Друга  сторінка  сторінка журналу  присвячена партизанській  славі:

Під час війни в тилу ворога діяло понад 6200 партизанських загонів та підпільних груп, в яких воювало більше ніж 1 млн. осіб – представників усіх народів Радянського Союзу, з них на території України – понад 500 тисяч
(60 партизанських з’єднань, 1993 загони і диверсійно-розвідувальні групи).

Головні удари партизани завдавали по комунікаціях противника, перешкоджаючи перекиданню військ та бойової техніки противника, виводили з ладу важливі об’єкти інфраструктури, знищували представників керівництва окупаційної влади, забезпечували ведення розвідки на стратегічну глибину. Диверсії партизан на важливих транспортних магістралях ворога (“рельсова” та “шляхова” війна) сковували та послаблювали німецькі війська, збільшували напруження та безладу фашистському тилу.

Третя та четверта сторінка : "Герої не вмирають" - присвячена  Героям АТО та Волонтерам.  На зустріч був запрошений  прапорщик   30-ї окремої механізованої бригади м. Новоград-Волинська, командир роти  забезпечення Григорчук Іван Анатолійович.  Він розповів  про забезпечення  воїнів, які знаходять  в зоні  АТО, та про волонтерську допомогу. Без волонтерської допомоги, сьогодні важко обійтися і це не перебільшення.

Розповідь супроводжувалась відео-кліпом.

Покров Пресвятої Богородиці.

                                                   Покров Пресвятої Богородиці.


 14 жовтня,на свято Покрови Пречистої Богородиці в нашій країні відзначається  День  українського козацтва.
Не випадково для святкування Дня українського  козацтва обрано День Святої Покрови, вона здавна була покровителькою козаків. Історичне значення цього свята  важко переоцінити. Народ ставився до козаків з повагою і любов"ю, сприймав їх як символ мужності, честі, людської  гідності.  Перекази про звитяжні вчинки запорожців передаються з покоління в покоління.  Епоха козацтва створила багатогранну, глибоку духовність, що стала гордістю і окрасою української  історії та культури.
    В наш час відроджуються традиції українського козацтва. Ведеться активна робота з учнями та молоддю. В бібліотеці організовуються книжкові виставки, літературні години.
   День українського козацтва - це данина всім козакам, які зробили величезний внесок у формування української народності та досягнення  Україною своєї  незалежності. Саме винекнення козацтва допомогло консолідувати українців в боротьбі проти численних ворогів, які неодноразово намагалися завоювати українські землі.  
Нарешті на Покрову відзначатимемо і День захисника  України. Склався новий пазл української історії, поєднавши давнину й сьогодення. Бо вже сучасні хлопці боронять кожну пядь нашої землі, закриваючи собою Україну. І майорять над ними освячені бойові прапори, безцінні, як козацькі клейноди.
    Захисники наші,хай береже вас Свята Покрова. Хай вікова козацька мудрість примножить вашу міць і звитягу. Хай передасться вам воля й геройство  старших поколінь. Хай українське суспільство  буде вашим надійним тилом і шанує своїх героїв.